16–17 вересня 2026 року в регіоні П’ємонт, Італія, відбувся Третій захід щодо обміну досвідом міжнародного проєкту «Інноваційні способи максимізації внутрішньорегіональних переваг коридорів TEN-T» TenConnecT, що реалізується в межах програми Interreg Europe. Робоча програма охопила міста Альба, Савільяно та Турин і була присвячена обміну європейськими практиками у сфері сталої та мультимодальної мобільності, просторового планування, розвитку транспортної інфраструктури та посилення зв’язків регіонів із транс’європейською транспортною мережею TEN-T. Захід був організований муніципалітетом Альба у співпраці з агенцією розвитку LAMORO.
Міжнародний консорціум TenConnecT об’єднує провідні організації та установи з країн-учасниць програми Interreg Europe, які працюють у сфері розвитку транспортної інфраструктури, просторового планування, сталої мобільності та інтеграції регіонів до коридорів TEN-T. До складу партнерства увійшли Університет Авейру та Комісія з координації та регіонального розвитку Центрального регіону Португалії (Португалія), Міжнародна Асоціація інституцій регіонального розвитку — МАІРР (Україна), Інститут транспорту та дорожнього руху Любляни (Словенія), агенція розвитку LAMORO та муніципалітет Альба (Італія), Регіон планування Риги (Латвія), Університетський коледж Дубліна (Ірландія). Таке партнерство створює платформу для обміну досвідом між регіонами Європи та пошуку практичних рішень для ефективнішого використання можливостей мережі TEN-T.
Україну під час заходу представляла делегація із Закарпатської області, до складу якої увійшли Наталія Носа та Наталія Штибель — Міжнародна Асоціація інституцій регіонального розвитку «МАІРР»; Микола Пігуляк — начальник Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОВА, головний архітектор області; Ігор Фартушок — представник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області; Маріанна Готра — начальник Управління туризму та курортів Закарпатської ОВА; Андрій Штерн — директор Департаменту інфраструктури, розвитку і утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення Закарпатської ОВА; Едуард Маляр — представник Закарпатської митниці.
Важливою складовою участі української делегації стало представлення власного досвіду та перспектив розвитку транспортної системи Закарпаття, зокрема у взаємозв’язку з просторовим плануванням, туризмом, прикордонною інфраструктурою та європейськими транспортними коридорами.
Наталія Носа представила розвиток Карпатської малої авіації та формування авіаційної екосистеми в Закарпатській області як перспективного елементу транспортної системи Карпатського регіону. Під час обговорення учасники приділили увагу досвіду використання малої авіації для покращення транспортної доступності віддалених, гірських та важкодоступних територій. Окремо обговорювалася важливість інтегрування таких територій до ширшої транс’європейської транспортної системи через розвиток малої авіації як доповнення до автомобільного та залізничного сполучення. Такий підхід може сприяти мобільності населення, розвитку туризму, посиленню транскордонних зв’язків та забезпеченню кращого доступу Карпатського регіону до основних транспортних вузлів і коридорів TEN-T.
Микола Пігуляк представив Схему планування території Закарпатської області та ключові підходи до просторового розвитку регіону. Особлива увага була приділена транспортній інфраструктурі, просторовим зв’язкам між громадами, перспективам розвитку основних транспортних напрямків та можливостям їх узгодження з європейською транспортною мережею TEN-T.
Маріанна Готра презентувала розвиток туристичних шляхів і маршрутів Закарпаття, питання їх транспортної доступності та можливості поєднання ключових туристичних дестинацій області з основними автомобільними та залізничними напрямками і коридорами TEN-T. У цьому контексті туристична інфраструктура розглядається як важлива складова комплексного регіонального розвитку, що потребує якісного транспортного сполучення як усередині області, так і з країнами Європейського Союзу.
Перший день заходу проходив у муніципалітеті Альба. Учасники ознайомилися з досвідом регіону П’ємонт щодо сталої мобільності та його взаємозв’язку з мережею TEN-T. Значну увагу було приділено розвитку велосипедної мобільності, формуванню міжмуніципальних велосипедних маршрутів та їх інтеграції у ширшу транспортну систему. Представники муніципалітету Альба також представили підходи до планування сталої міської мобільності та розвитку велосипедної інфраструктури.
Окремо учасники ознайомилися з розробленою в межах проєкту TenConnecT методологією TERRI — індикатором регіональної готовності транспортної екосистеми, який дозволяє оцінювати, наскільки транспортна система певного регіону готова до ефективної взаємодії з коридорами TEN-T.
Практична частина першого дня включала ознайомлення з територією реалізації проєкту AlbAttiva, спрямованого на розвиток сталої та інклюзивної мобільності поблизу залізничного вокзалу Альби. Учасники також взяли участь в інтерактивному воркшопі під керівництвом представників Політехнічного університету Турина, присвяченому проєктуванню мультимодальних міст з урахуванням реальних просторових, інфраструктурних та організаційних обмежень.
Другий день мав практичний і технологічний характер. У місті Савільяно учасники відвідали Центр залізничних технологій та інновацій Alstom Italia, де ознайомилися з основними етапами виробництва сучасного рухомого складу, технологічними рішеннями у залізничній галузі та роллю залізничного транспорту у формуванні сталої й взаємопов’язаної мобільності.
Робота продовжилася в Політехнічному університеті Турина, де відбувся навчальний візит до CARS — Центр автомобільних досліджень та сталої мобільності. Учасникам представили наукові та практичні напрацювання у сфері сталої мобільності, діяльність Департаменту будівельної, геотехнічної та інженерної інженерії, ініціативу Drawing TO the Future(Проєктуючи майбутнє Турина), а також питання розвитку високошвидкісного залізничного сполучення Турин–Ліон.
Участь у заході дала можливість українській делегації співставити практики Закарпаття з досвідом регіону П’ємонт та інших європейських партнерів, а також окреслити перспективні напрямки подальшої роботи. Одним із ключових результатів стало поглиблення бачення взаємозв’язку між просторовим плануванням території Закарпатської області, розвитком автомобільної та залізничної інфраструктури, прикордонними переходами, туристичними маршрутами, малою авіацією та коридорами TEN-T.
Для Закарпаття як прикордонного регіону особливо важливим є формування комплексної транспортної екосистеми, де різні види мобільності не розвиваються окремо, а доповнюють один одного. Поєднання автомобільних і залізничних сполучень, малої авіації, громадського транспорту, активної мобільності, туристичних маршрутів та прикордонної інфраструктури може створити нові можливості для регіонального розвитку, підвищити доступність віддалених територій та посилити інтеграцію Закарпаття до європейського транспортного простору.
Отриманий в Італії досвід стане основою для подальшої роботи партнерів і регіональних стейкхолдерів над удосконаленням транспортного та просторового планування, розвитком туристичних і транспортних маршрутів, формуванням нових інфраструктурних рішень та посиленням зв’язку Закарпаття з транс’європейською транспортною мережею TEN-T.
Прес-центр Асоціації МАІРР
