10-11 червня 2015 року, у м. Сату Маре (Румунія) відбувся міжнародний семінар проекту «Сталий розвиток прикордонних регіонів через ефективне функціонування Карпатського Єврорегіону», що виконується Самоврядуванням Саболч-Сатмар-Березької області Угорщини, Карпатським Єврорегіоном Словаччина, Румунською частиною Карпатського Єврорегіону, Міжнародною Асоціацією Інституцій Регіонального Розвитку «МАІРР», м. Ужгород, а також Громадським Центром «Ділові ініціативи», Івано-Франківськ. Організатором чергового семінару, що відбувся у м. Сату Маре є Румунський офіс Карпатського Єврорегіону.
Проект здійснюється за фінансової підтримки ЄС в рамках Програми ЄІСП Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013 та організаційною підтримкою асоційованих партнерів з Угорщини, Словаччини, Румунії та України. Реєстраційний номер проекту: HUSLROUA/1101/066.
Значний час семінару присвячений розробці стратегічного бачення щодо подальшого розвитку територій Карпатського Єврорегіону. «Стратегія розвитку Карпатського Єврорегіону» що розробляється, спрямована на розвиток територій, а сам документ базується на низці стратегічних документів з питань соціально-економічного розвитку транскордонного співробітництва як кожного з цільових регіонів зокрема, так і в розрізі угорсько-словацько-румунсько-польсько-українського прикордонного співробітництва.
Подібний семінар в Румунії вже відбувався у м. Бая-Маре повіту Марамуреш. З метою залучення більш широкого кола громадськості та представників органів місцевого самоврядування з боку румунської частини Карпатського Єврорегіону, був і організований семінар у м.Сату Маре. На зустрічі обговорені заключні зауваження, що були опрацьовані експертами проекту стосовно SWOT-аналізу. Зокрема, розглянуті сильні і слабкі сторони, можливості та загрози Карпатського Єврорегіону, а саме у наступних напрямках:
– географія і демографія;
– економіка, конкурентоспроможність і ринок праці;
– комунальні послуги, інфраструктура і транспорт;
– управління і державне регулювання;
– навколишнє середовище, зміни клімату та енергія;
– здоров’я та соціальні послуги;
– мобільність, міграція, кордони і безпека;
– освіта, інновації, культура і суспільство.
Під час підготовки SWOT-аналізу Карпатського Єврорегіону серед сильних сторін такого напрямку, як мобільність, міграція, кордони і безпека, були виділені наступні:
– Хороша щільність місць перетину кордону між членами ЄС і деяких ділянок кордону з Україною.
– Місцеві угоди прикордонного руху.
– Існування місцевих установ, що займаються питаннями міграції та кордонів.
Слабкі сторони:
– Прикордонний режим, пов’язаний із зовнішнім кордоном Європейського Союзу, з різними дисфункціями, які відбуваються при перетині кордонів і значно ускладнюють транскордонне співробітництво.
– Візовий режим з Україною.
– Міграція молоді та освіченої робочої сили в інші регіони.
– Високий рівень транскордонної злочинності, особливо контрабанди «чутливими» товарами (паливо, сигарети і т.п.).
– Неефективні і неузгоджені процедури в пунктах перетину кордону.
– Недостатня технічна інфраструктура на кордонах, нестача точок перетину кордону для пішоходів та велосипедистів.
– Перетин кордону займає багато часу.
– Недостатнє технічне та соціальне обладнання існуючих прикордонних переходів, пов’язаних з їх низькою здатністю до легальної міграції.
Можливості:
– Лібералізація візової політики ЄС по відношенню до України та спрощення процедури отримання віз і проїзних документів.
– Узгодженість законодавства в галузі забезпечення безпеки кордонів та міграційної політики.
– Національні, двосторонні ініціативи та ініціативи на рівні ЄС щодо створення системи загального управління доступності до прикордонних пунктів, уніфікація правил перетину кордону, розширення потужностей перетину кордону та відкриття нових прикордонних пунктів.
– Поточні політичні дискусії про відкриття нових пунктів перетину кордону, особливо для транскордонного співробітництва у сфері розвитку туризму.
– Збільшення співпраці між регіональними акторами і нові рішення протистояння прикордонним недолікам.
Загрози:
– Негативні наслідки глобалізації та загальних загроз, таких як небезпека, організована злочинність, тероризм, інфекційні захворювання, наркотики і торгівля людьми.
– Залежність міграційної та прикордонної політики від національних столиць і / або Брюсселя.
За результатами опрацювання анкет та розробленого SWOT-аналізу Карпатського регіону, експерти з розробки стратегії, на семінарі запропонували шість головних пріоритетів розвитку Карпатського Єврорегіону, а саме:
Пріоритет 1: Жвава, активна та конкурентоспроможна економіка Карпатського Єврорегіону.
Заходи:
1.1 МСП і розвиток бізнесу, включаючи розвиток ринку праці.
1.2 Торгівля і заохочення інвестицій, покращення транскордонних перевезень та логістики.
1.3 Підтримка потенціалу окремих секторів економіки: розвиток сільських районів, культури і туризму.
1.4 Підвищення енергетичної безпеки та співпраця.
1.5. Розвиток послуг у сфері ІКТ та інфраструктури для більш ефективного управління і прозорості прикордонного співробітництва.
Пріоритет 2: Чистий і екологічно безпечний Карпатський Єврорегіон.
Заходи:
2.1 Захист навколишнього середовища, стале управління природними ресурсами, біорізноманіттям, в тому числі і співробітництво в надзвичайних ситуаціях.
2.2 Управління водними ресурсами і відходами.
2.3 Пом’якшення наслідків зміни клімат.у
Пріоритет 3: Добре пов’язаний Карпатського Єврорегіону
Заходи:
3.1 Ефективність та безпеки кордонів, управління кордонами, митні та візові процедури.
3.2 Мобільність і безпека руху включаючи перетин кордону, інфраструктура та обладнання.
Пріоритет 4: Інноваційний, досвідчений і добре освічений Карпатський Єврорегіон.
Заходи:
4.1 Наукові дослідження і освіта та інновації і технології.
4.2 Навчання протягом усього життя для більш гнучкого ринку праці.
Пріоритет 5: Природна спадщина, місцева культура та історія.
Заходи:
5.1 Сприяння та збереження природної спадщини місцевої культури та історії.
5.2 Поліпшення знання громадян про природну і культурну спадщину.
Пріоритет 6: Транскордонний розвиток громади, охорона здоров’я, зайнятості та соціальний розвиток Карпатського Єврорегіону.
Заходи:
6.1 Транскордонний розвиток спільноти.
6.2 Підтримка розвитку охорони здоров’я громадян Карпатського Єврорегіону.
6.3 Зайнятість та соціальні послуги в Карпатського Єврорегіону.
Крім того, відбулася жвава дискусія щодо ефективності роботи Карпатського Єврорегіону, як інституції. Було представлено декілька можливих сценаріїв з його функціонування та можливої реорганізації. Наприкінці зустрічі, її учасники домовились розробити пропозиції до органів влади та самоврядування, як засновників інституції Карпатський Єврорегіон, стосовно пожвавлення її діяльності на прикордонних територія Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та України.
В другий день семінару здійснені презентації можливостей партнерських організацій та інституцій щодо розвитку прикордонних регіонів Карпатського Єврорегіону через участь у міжнародних програмах Європейського Союзу на період 2014-2020 років. Були презентовані наступні міжнародні програми:
– Програма ENPI Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020;
– Програма INTERREG Румунія-Угорщина 2014-2020;
– Програма ENPI Румунія-Україна 2014-2020;
– Програма HORIZON 2020.
Наступні заходи заплановані у м.Івано-Франківськ, України (1-2 липня 2015 року), під час яких будуть презентовані основні частини «Стратегії розвитку Карпатського Єврорегіону».
Прес-служба Міжнародної Асоціації «МАІРР»