У період 12–14 травня 2026 року українська делегація взяла участь у міжнародному семінарі, що відбувся у громаді Дорна-Аріні (Румунія) в рамках реалізації проєкту Climate SYNERGY (ROUA00460), який реалізується за фінансової підтримки Програми Interreg VI-A NEXT Румунія–Україна 2021–2027. Захід об’єднав представників органів місцевого самоврядування, експертів, науковців та міжнародних партнерів з Румунії та України з метою обміну досвідом у сфері адаптації до змін клімату, управління водними ресурсами та підвищення стійкості громад.
Партнери проєкту:
Головний партнер: Холмківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області (Україна).
Партнер №2: Університет «Штефан чел Маре» у Сучаві (Румунія).
Партнер №3: Адміністративно-територіальна одиниця повіту Сату-Маре (Румунія).
Партнер №4: Міжнародна асоціація інституцій регіонального розвитку «МАІРР» (Україна).
До складу української делегації увійшли представники органів місцевого самоврядування громад та пілотних територіальних громад, які були відібрані в межах проєкту та активно долучилися до роботи семінару, зокрема Дубівської територіальної громади, що визначена як територія з найвищим рівнем кліматичних ризиків, Тересвянської територіальної громади та Буштинської територіальної громади. Відібрані громади характеризуються поєднанням значного рівня вразливості до кліматичних змін та наявністю територій із потенціалом для впровадження практичних рішень. У кожній із них передбачається проведення детального кліматичного моделювання, розробка адаптаційних заходів, а також трансформація проблемних ділянок у функціональні простори, зокрема з розвитком зеленої інфраструктури та рекреаційних зон.
Відкриття семінару розпочалося з офіційних вітальних слів представників приймаючої сторони та партнерів проєкту. Також із вітальними словами виступили представники органів влади та університетського середовища Румунії, які наголосили на ролі науки у підтримці прийняття рішень.
Андрей Штефеніце Мазаре, міський голова громади Дорна-Аріні, привітав учасників та підкреслив важливість міжнародної співпраці у протидії кліматичним викликам: «Наші громади стикаються зі спільними проблемами — паводками, ерозією берегів, змінами погодних умов. Тільки через партнерство та обмін досвідом ми можемо знайти ефективні рішення».
Іоан-Кетелін Іордаке, міський голова громади Шару-Дорней, акцентував увагу на необхідності інтегрованого підходу до управління природними ресурсами та ролі місцевої влади у впровадженні кліматичних політик.
Тетяна Вачиля, голова Холмківської громади (онлайн), представила український досвід та зазначила, що для українських громад участь у таких проєктах є надзвичайно важливою, адже дозволяє впроваджувати європейські практики у сфері екологічної безпеки та розвитку територій.
Наталія Носа-Пилипенко, виконавча директорка Асоціації «МАІРР», підкреслила значення транскордонної співпраці та зазначила, що проєкт Climate Synergy створює платформу для об’єднання знань і ресурсів, що сприятиме підвищенню кліматичної стійкості громад по обидва боки кордону.
Під час робочих сесій відбулися презентації партнерів проєкту, присвячені ключовим викликам зміни клімату, зокрема ризикам паводків та зсувів ґрунтів, управлінню річковими екосистемами та необхідності модернізації дамб і берегозахисних споруд.
Раду-Думітру Пентюк, менеджер з комунікацій Університету «Штефан чел Маре» (Сучава), представив підходи до інформування громадськості щодо кліматичних ризиків та важливості участі громадян.
Лакріма Камелія Істрауан, менеджер проєкту від повіту Сату-Маре, презентувала регіональний досвід управління водними ресурсами та адаптаційні заходи.
Наталія Носа–Пилипенко у своїй презентації зосередилася на координації міжнародної співпраці та ролі громад у впровадженні кліматичних стратегій. Окрему увагу у виступі було приділено формуванню екосистеми розвитку в Закарпатській області. Зокрема, було представлено реалізацію проєкту Climate SYNERGY, у межах якого здійснюється будівництво та планування мережі «зелених» аеродромів для малої авіації, що поєднує інноваційні екологічні підходи та інфраструктурний розвиток. Також було презентовано проєкт STEP — освітньо-тренінгову платформу сталого навчання, який передбачає створення освітнього хабу, мережі підготовки пілотів із використанням сучасних симуляторів та цифрових технологій. Участь Асоціації «МАІРР» у проєкті MAE – «Вперед до аерокосмічного простору» розглядається як логічне продовження цих ініціатив, міжнародного партнерства та інтеграції регіону до європейського науково-технологічного простору.
Від української сторони Марина Попдякуник (Іршавська громада) представила практичний досвід громад Закарпаття щодо реагування на паводки та впровадження локальних рішень для мінімізації ризиків.
Під час презентаційної частини учасники представили ключові напрями реалізації проєкту, включаючи підходи до оцінки кліматичних ризиків, управління річковими басейнами та планування адаптаційних заходів. Зокрема, було презентовано бачення впровадження рішень для зниження ризиків паводків, зміцнення берегів річок, розвитку сталої інфраструктури та підвищення безпеки населення. Окрему увагу приділено ролі місцевих громад у впровадженні змін, необхідності залучення зацікавлених сторін та формуванню довгострокових стратегій розвитку.
Особливу увагу в межах семінару було приділено узгодженню спільного підходу до реалізації проєкту, визначенню ролей партнерів та налагодженню ефективної комунікації між усіма учасниками. Учасники обговорили питання інтегрованого управління річковими басейнами, підвищення стійкості громад до кліматичних загроз, а також необхідність врахування локальних потреб при плануванні адаптаційних заходів. Такий діалог сприяв формуванню спільного бачення щодо впровадження інноваційних рішень у сфері управління кліматичними ризиками та розвитку інфраструктури.
Учасники семінару ознайомилися з конкретними кейсами громади Дорна-Аріні, зокрема з аналізом територій із підвищеним ризиком підтоплення, історією попередніх паводків у регіоні та локальними заходами реагування і запобігання надзвичайним ситуаціям. Практичні презентації фахівців муніципалітету дозволили учасникам глибше зрозуміти механізми управління ризиками на місцевому рівні.
Під час заключної сесії учасники обговорили результати заходу та окреслили подальші кроки в рамках проєкту Climate Synergy, зокрема визначення пілотних громад, планування наступних спільних заходів, посилення транскордонної співпраці між Україною та Румунією. Українська делегація відзначила високу організацію заходу та його практичну цінність для розвитку місцевих громад, а також підтвердила готовність до подальшої активної участі у проєкті.
Прес-центр Асоціації «МАІРР»
