Стратегія українсько-словацького транскордонного співробітництва (ТКС) прикордонних регіонів до 2020 року розробляється вперше і здійснюється в рамках проекту «Словацько-український Центр культури Програми ENPI ЄС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна» 2007-2013: провідний партнер – Союз русинів-українців у Словацькій Республіці (м. Пряшів); партнери – Агенція регіонального розвитку Пряшівського краю (Словаччина); обласна культурно-освітня організація «Матіца словенська на Закарпатті» (м. Ужгород, Україна) та ГО «Українсько-словацький Центр транскордонного співробітництва «Карпати» (м. Ужгород, Україна).
Як відомо, загальна мета Проекту – активізувати і поглибити економічне і гуманітарне співробітництво між прикордонними регіонами Словаччини і України на сталій основі. Розроблювана Стратегія покликана сприяти досягненню цієї мети за рахунок узгодженого і координованого стратегічного управління ТКС в цільових прикордонних регіонах, складовою частиною якого є стратегічне планування.
Загалом логіка і сутність стратегічного планування, дає його узагальнене трактування: як неперервного «процесу»; як «інтегрованого процесу прийняття рішень». Для чого, власне здійснюється стратегічне планування організаціями (владами, установами, підприємствами, громадськими організаціями)? Відповідь багатоаспектна:
• щоб гарантовано врахувати майбутнє;
• координувати зусилля;
• врахувати інтереси всіх зацікавлених сторін;
• відповідати принципам доцільності і раціонального використання ресурсів;
• контролювати досягненню консолідованих пріоритетів і цілей та ін.
У нашому випадку спільного субрегіону прикордоння двох країн ситуація з учасниками і стейкголдерами, цілями, інтересами, ресурсами і контролем для процесу стратегічного планування ще більше ускладнюється. Достатньо проаналізувати лише існуючі бар’єри і перешкоди для ТКС, тим очевидніше, що стратегічне планування розвитку спільного субрегіону прикордоння двох країн потребує більшої методологічної чіткості, придуманої чіткості, продуманої послідовності, реалістичності і консолідованості цілей і намірів громад, влади, бізнесу і недержавних організацій (НДО) по обидва боки кордону. Тому, логічно і доцільно виглядає така схема послідовних дій: «соціологічні дослідження в спільному регіоні прикордоння – стратегічне планування з максимально глибоким залученням громад до процесу – експертний (у т.ч. соціологічний) моніторинг реалізації Стратегії». Приклад і досвід першої подібної розробки – «Польсько-української стратегії транскордонного співробітництва на 2007-2015 роки» відбувалась лише на експертному рівні, тобто, без глибокого залучення громад спільного українсько-польського субрегіону прикордоння.
Цих суттєвих методологічних недоліків розробники намагались уникнути хоча б тим, щоб здійснити порівняно глибоке залучення різних цільових груп громад прикордонних регіонів до розробки Стратегії українсько-словацького ТКС. Зауважимо також, що за ініціативи центральних відомств (міністерств) України та країн-сусідів час від часу реалізовуються і проекти просторового планування спільних субрегіонів прикордоння. З огляду на необхідність забезпечення просторового планування міжнародних і міждержавних об’єктів прикордонної і транспортної інфраструктури, митних переходів, управління водними ресурсами і природоохоронними територіями – це цілком виправдано. Однак, коли мова йде про загальне (нелокальне) просторове планування спільних територій субрегіону прикордоння двох країн, на нашу думку, якраз йому має передувати стратегічне планування цих спільних прикордонних територій, чого насправді, на жаль, не відбувається.
Як один із початкових етапів розробки Стратегії українсько-словацького ТКС, у 2012-2013 рр. здійснювалось соціологічне опитування по обидва боки кордону (Закарпатська область України та Кошицькій і Пряшівський самоврядні краї Словаччини). Задля реалізації більш глибокого залучення різних зацікавлених сторін громад, опитування проводилось в розрізі таких семи цільових груп:
1. Представники органів місцевого самоврядування (міські ради, крайські ради, сільські ради) та асоціації органів місцевого самоврядування.
2. Представники органів державної влади.
3. Представники різних громадських організацій.
4. Представники бюджетних установ – освіти, охорони здоров’я соціального захисту і культури та ін..
5. Представники вищої школи, науки і експертного середовища.
6. Представники малого та середнього бізнесу.
7. Молодь і студенти, школярі старших класів.
Кількість опитуваних респондентів в розрізі наведених 7 цільових груп відповідало як принципу транскордонної симетричності, так і «пірамідам залучення» по обидва боки кордону. Опрацювання результатів соціологічного опитування проводилось:
– в розрізі кожної із 7 цільових груп та інтегрально – окремо по словацькому і українському прикордонню;
– в розрізі кожної із 7 цільових груп та інтегрально – у спільному українсько-словацькому субрегіоні прикордоння.
Подібний методологічний підхід був спрямований на виявлення як розбіжностей, так і спільних рис у сприйнятті українцями і словаками (з різних цільових груп та інтегрально) проблемних питань спільного розвитку субрегіону прикордоння та ключових елементів Стратегії – Бачення, Місії і Стратегічних цілей.
Бачення майбутнього (до 2020 року)
Українсько-словацьке транскордонне співробітництво прикордонних регіонів – Закарпатської області та Пряшівського і Кошицького самоврядних країв – є вагомим фактором інтегрованого сталого і безпечного розвитку та високої конкурентоспроможності Карпатського регіону загалом і українсько-словацького прикордоння, зокрема, та ефективно сприяє підвищенню рівня і якості життя людей по обидва боки кордону і прискорює євро інтеграційний рух України в умовах глобалізацій них викликів ХХІ століття.
Місія
Місія українсько-словацького транскордонного співробітництва прикордонних регіонів полягає в тому, щоб створювати сприятливі управлінські, ресурсні, інформаційно-комунікаційні передумови для інтегрованого і сталого розвитку Закарпатської області та Пряшівського і Кошіцького самоврядних країв через посилення співпраці у сферах економіки, культури, охорони природи і довкілля, людських контактів, базуючись на взаємовигідних інтересах та поступовому знятті бар’єрів і перешкод на кордоні.
Обрані пріоритети:
Пріоритет 1. Інтенсифікація соціоекономічного розвитку прикордоння.
Пріоритет 2. Покращення управління кордоном на словацькій і українській сторонах – спільний поступ з впровадженням кращих практик.
Пріоритет 3. Модернізація прикордонної інфраструктури.
Пріоритет 4. Багатоаспектний розвиток транскордонного співробітництва задля довготривалого розвитку словацько-українського прикордоння.
Пріоритет 5. Соціокультурний і гуманітарний розвиток громад українсько-словацького прикордоння.
Пріоритет 6. Підтримка євроінтеграційних процесів і реформ в Україні на основі словацького досвіду.
Важливим було те, що опитувальні анкети для використання і в Україні і у Словаччині мали ідентичні за змістом тексти. Самі анкети передбачали можливість вільного вибору як анонімного, так і не анонімного варіанту відповідей. А для більш широкого охоплення зацікавлених груп «пірамід залучення» був передбачений також варіант поширення анкет по E-mail, розміщення на сайтах громадських організацій та «електронного» заповнення і пересилки експертній групі з розробки Стратегії.
В період 18-19 березня та 16-17 травня 2013 року у м. Пряшеві (Словацька Республіка) в рамках проекту «Словацько-Український Центр Культури» – створення та зміцнення співробітництва між Пряшівським самоврядним краєм та Закарпатською областю (HUSKROUA/1001/083) відбулося два міжнародних семінари щодо розробки «Проекту стратегії словацько-українського транскордонного співробітництва прикордонних регіонів до 2020 року». У їх роботі взяли участь близько 150 зацікавлених осіб. Цільова аудиторія була сформована з представників різних галузей, а саме державні службовці різних рівнів, громадські діячі, представники галузі культури та освіти а також представники приватного сектору. Українська та словацькі експертні групи представили ідею стратегічного документу «Проекту стратегії словацько-українського транскордонного співробітництва прикордонних регіонів до 2020 року», разом із учасниками обговорили актуальні теми українсько-словацького прикордонного співробітництва та пріоритетні напрямки розробки стратегічного документу.
Наразі робота над «Проектом стратегії словацько-українського транскордонного співробітництва прикордонних регіонів до 2020 року» триває. Її попередня версія буде винесена на громадське обговорення після 15 січня 2014 року. Міжнародна експертна група та прийматимуть пропозиції та зауваження стосовно документу, що розробляються на адресу офісу проекту.