25–27 серпня 2026 року українська делегація взяла участь у триденній Сесії з обміну досвідом у місті Сату-Маре, Румунія, організованій румунським партнером у межах транскордонного проєкту Climate SYNERGY «Кліматична синергія – сталий результат через моделювання та мережеву співпрацю для управління прирічковими та придамбовими територіями, спрямованими на кліматичну стійкість громад» (ROUA00460). Програмою було передбачено три дні робочих зустрічей, тематичних презентацій, відвідування румунських пілотних громад та обговорення наступних етапів реалізації проєкту. Захід був проведений у гібридному форматі.
З української сторони у заході взяли участь представники Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області та Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку «МАІРР». До спільної роботи також долучилися представники Університету «Штефан чел Маре» у Сучаві та експерти партнерських організацій.
Сесія стала продовженням практичної роботи, розпочатої у пілотних громадах України впродовж попередніх місяців. У межах Climate SYNERGY було відібрано чотири українські пілотні громади — Дубівську, Тересвянську, Буштинську та Іршавську, для яких здійснюється збір і аналіз територіальних, екологічних та кліматичних даних, опрацьовуються локальні ризики та готуються матеріали для розумного кліматичного моделювання.
Головною метою поїздки до Сату-Маре було вивчення практичного досвіду румунської сторони, обмін підходами до роботи з кліматично вразливими територіями та узгодження спільних дій партнерів проєкту. Особливе значення мав безпосередній обмін між громадами України та Румунії, адже паводкові ризики, управління прирічковими територіями, зміни водного режиму та необхідність адаптації до кліматичних змін мають транскордонний характер.
25 серпня робота розпочалася в Сату-Маре з партнерської та експертної зустрічі. Учасники обговорили поточний стан реалізації Climate SYNERGY, хід досліджень, процес кліматичного моделювання та графіки виконання запланованих заходів. Особливу увагу було приділено узгодженню підходів до збору та аналізу даних для пілотних громад, взаємодії експертних команд України і Румунії та подальшому використанню отриманих результатів для формування практичних заходів із кліматичної адаптації.
Для української делегації така робоча зустріч дала можливість представити результати вже проведеної роботи у громадах Закарпаття та зіставити їх із підходами, які застосовуються румунськими партнерами.
Другий день Сесії, 26 серпня, був повністю присвячений практичному вивченню досвіду румунських пілотних громад. Українська делегація та партнери проєкту відвідали пілотну громаду Круцишор, де у місцевій мерії відбулася робоча зустріч і презентація громади. Після цього учасники безпосередньо оглянули території, які мають різні типи ризиків, пов’язаних зі зміною клімату.
У другій половині дня робота продовжилася у пілотній громаді Сеука. Тут також відбулися зустріч із представниками місцевого самоврядування, тематичні презентації та виїзд на території, де можна безпосередньо оцінити локальні кліматичні ризики й особливості управління ними.
Польова частина Сесії мала особливе практичне значення. Учасники могли не лише обговорювати кліматичні проблеми на рівні моделей і даних, а й безпосередньо побачити, як вони проявляються на конкретних територіях, які рішення вже застосовуються громадами та які підходи можуть бути корисними для українсько-румунського прикордоння.
Для представників українських пілотних територій цей досвід є важливим з огляду на схожість низки проблем: ризиків паводків і підтоплень, стану прирічкових зон, необхідності врахування кліматичних факторів у просторовому плануванні та потреби у довгострокових адаптаційних рішеннях.
Заключний день, 27 серпня, був присвячений робочій сесії партнерів та експертів у Сату-Маре. У програмі були представлені доповіді партнерів проєкту. Від української сторони виступили Ольга Лазорик, менеджерка з комунікацій та заступниця голови Холмківської громади (онлайн); Наталія Носа-Пилипенко, менеджерка проєкту та виконавча директорка Міжнародної асоціації «МАІРР»; Наталія Король, експертка Ужгородського національного університету. Румунську експертну складову представляли, зокрема, Константін Унгуряну, менеджер проєкту від Університету «Штефан чел Маре» у Сучаві, а також експерти Сату-Маре та Сучави.
Під час презентацій українська сторона представила напрацьований досвід співпраці з громадами Закарпаття, результати роботи з пілотними територіями та бачення подальшого використання кліматичного моделювання для прийняття управлінських рішень на місцевому рівні. Важливою темою дискусій стало поєднання наукового та експертного аналізу з реальними потребами громад. Саме такий підхід дозволяє перетворювати результати досліджень і моделювання на практичні рекомендації щодо управління територіями, зменшення кліматичних ризиків та підвищення стійкості громад. Заключна частина Сесії була присвячена підбиттю підсумків триденної роботи та визначенню подальших кроків партнерства.
Сесія в Сату-Маре стала важливою складовою діяльності Climate SYNERGY з обміну досвідом між партнерськими регіонами України та Румунії. Її практична цінність полягала у можливості порівняти проблеми та підходи різних громад, побачити конкретні території ризику та обговорити рішення безпосередньо з місцевими представниками й експертами. Отриманий у Румунії досвід буде використаний під час подальшої роботи з українськими пілотними громадами — Дубівською, Тересвянською, Буштинською та Іршавською — зокрема у процесі кліматичного моделювання, визначення вразливих територій та підготовки адаптаційних заходів.
Водночас Сесія стала ще одним кроком у формуванні сталої транскордонної мережі взаємодії між органами місцевого самоврядування, експертами, науковими установами та партнерами проєкту. Така мережа має забезпечити обмін знаннями й даними не лише протягом реалізації проєкту, а й створити основу для майбутньої співпраці у сфері кліматичної адаптації.
Три дні роботи у Сату-Маре продемонстрували практичну цінність транскордонного обміну: громади України та Румунії мають можливість не лише обговорювати спільні кліматичні виклики, а й разом шукати та апробовувати рішення, які можуть бути адаптовані до особливостей конкретних територій.
Прес-центр Асоціації МАІРР
