МАІРРМіжнародна асоціація інституцій регіонального розвитку2026-08-12T14:48:27Zhttps://iardi.org/feed/atom/WordPresshttps://iardi.org/wp-content/uploads/2021/02/iardi-NOSA.pngeditiardi<![CDATA[Робоча зустрічі партнерів та експертів проєкту «Безпечні та ефективні кордони в Карпатському регіоні»]]>https://iardi.org/?p=95832026-08-12T14:48:27Z2026-07-31T14:36:00Z30–31 липня 2026 року відбулася робоча зустріч за участю партнерів та експертів проєкту «Безпечні та ефективні кордони в Карпатському регіоні» (HUSKROUA/23/S/3.2/018), що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми Interreg VI-A NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2021–2027. Зустріч відбувалась у гібридному форматі.
Серед ключових завдань проєкту є розвиток транспортної та прикордонної інфраструктури, гармонізація стратегічного та просторового планування прикордонних територій, підвищення ефективності функціонування пунктів пропуску, зміцнення транскордонного співробітництва між Україною та Угорщиною, обмін досвідом та кращими практиками у сфері управління кордонами.
Партнерами проєкту є: Головний партнер: Міжнародна асоціація інституцій регіонального розвитку «МАІРР» (Україна), партнер №1: Служба відновлення та розвитку інфраструктурі у Закарпатській області (Україна), партнер №2: Європейське об’єднання територіального співробітництва з обмеженою відповідальністю «ТИСА» (Угорщина).
Основною метою зустрічі стало обговорення стратегічних напрацювань проєкту, узагальнення отриманих результатів та визначення подальших напрямів співпраці між українськими та угорськими партнерами у сфері безпеки, ефективності управління та розвитку українсько-угорської ділянки державного кордону.
Особливу увагу учасники приділили розробленню та обговоренню Спільного стратегічного плану посилення безпеки кордону та транскордонної взаємодії на українсько-угорській ділянці. Документ є одним із ключових стратегічних результатів проєкту та спрямований на формування спільного бачення подальшого розвитку транскордонної співпраці. У рамках зустрічей було представлено основні положення Плану, визначені пріоритетні напрями співробітництва та практичні заходи, спрямовані на підвищення безпеки, ефективності та пропускної спроможності українсько-угорського кордону.
Учасники обговорили актуальні виклики у сфері прикордонного управління, необхідність подальшої координації дій між відповідними органами та службами двох країн, а також можливості практичної реалізації запропонованих у Стратегічному плані заходів. Окремий акцент було зроблено на розвитку прикордонної інфраструктури, вдосконаленні контрольних процедур, обміні інформацією та досвідом і посиленні інституційної взаємодії.
Ще одним важливим напрямом зустрічей стало обговорення результатів роботи веб-інструменту Secure Borders, створеного в межах проєкту для підтримки інформаційного обміну, комунікації та взаємодії між зацікавленими сторонами України та Угорщини. Платформа забезпечує доступ до інформаційних, аналітичних та стратегічних матеріалів проєкту та доступна трьома мовами — українською, угорською та англійською. Це дозволяє забезпечити зручний доступ до інформації для широкого кола представників органів влади, прикордонних і митних служб, експертів та інших учасників транскордонного співробітництва. У ході зустрічі також було обговорено можливості подальшого використання веб-інструменту як практичного механізму комунікації та поширення напрацювань проєкту, зокрема результатів досліджень, рекомендацій та стратегічних документів.
Проведена робоча зустріч стала важливою платформою для професійного діалогу між партнерами та експертами, дозволила узгодити спільні підходи до реалізації стратегічних напрацювань та визначити подальші кроки щодо зміцнення транскордонного співробітництва.
Результати обговорень підтвердили важливість продовження системної взаємодії між Україною та Угорщиною, спільного стратегічного планування та впровадження сучасних цифрових інструментів для підвищення рівня безпеки й ефективності українсько-угорського кордону. Розроблення та обговорення Спільного стратегічного плану і впровадження веб-інструменту Secure Borders є вагомими результатами проєкту та створюють практичну основу для подальшої співпраці, обміну досвідом і реалізації спільних ініціатив у сфері прикордонної безпеки.
]]>editiardi<![CDATA[Візит української делегації у Ватра Дорней в рамках проєкту LIFE]]>https://iardi.org/?p=95342026-08-06T14:19:51Z2026-07-31T10:22:00Z27–29 липня 2026 року у місті Ватра Дорней (повіт Сучава, Румунія) відбулися круглий стіл та ознайомчі візити за участі української делегації в рамках реалізації міжнародного проєкту «LIFE – Цілюща вода – шлях до довготривалого здоров’я» (ROUA00343), що впроваджується за фінансової підтримки Програми Interreg VI-A NEXT Румунія–Україна 2021–2027. Захід об’єднав представників органів влади, наукових установ, медичних і туристичних організацій України та Румунії з метою поглиблення транскордонної співпраці у сфері використання природних лікувальних ресурсів.
Відповідно до програми заходу , основною метою круглого столу стало формування спільного бачення розвитку оздоровчих послуг на базі термальних і мінеральних вод, а також напрацювання аналітичної бази для створення каталогу, досліджень і цифрових платформ проєкту LIFE. Особливий акцент було зроблено на покращенні доступу до інформації про лікувальні ресурси та зміцненні зв’язків між постачальниками медичних послуг у прикордонних регіонах.
У заході взяли участь представники української делегації, зокрема Наталія Носа-Пилипенко — виконавча директорка Міжнародної асоціації «МАІРР», Маріанна Готра — начальниця управління туризму та курортів Закарпатської ОДА, Віктор Симканинець — міський голова Іршавської міської ради, а також представники Ужгородського національного університету та експертного середовища. Румунську сторону представляли фахівці Університету «Штефан чел Маре» м. Сучава, Повітової ради Сату-Маре та медичні експерти у сфері бальнеології.
Програма круглого столу включала вітальні виступи та тематичні презентації, під час яких обговорювалися ключові напрямки розвитку проєкту. Зокрема, учасники розглянули питання підготовки каталогу термальних і мінеральних вод, проведення базових досліджень, а також розвитку партнерств між медичними установами та інституціями регіонального розвитку . Окрему увагу було приділено функціонуванню та наповненню платформ LIFE і HEALTH як інструментів поширення інформації та взаємодії між стейкхолдерами.
Другий день заходу був присвячений експертним дискусіям за участі представників медичних і туристичних організацій, де обговорювалися сучасні підходи до розвитку оздоровчого туризму, інтеграція послуг та підвищення якості медичного обслуговування. Важливою складовою стала презентація статусу розробки цифрових платформ і обговорення подальших кроків їх розвитку.
Практична частина заходу включала ознайомчі візити до об’єктів природних лікувальних ресурсів у регіоні Ватра Дорней. Учасники відвідали джерела мінеральних вод у районі Паначі, зокрема «St. Parascheva», «St. George» та «St. Peter and Paul», де ознайомилися з їх лікувальними властивостями та можливостями використання у медичних цілях . Також було проведено візити до оздоровчих закладів «Bradu» та «Călimani», де представлено сучасні методи лікування та реабілітації.
Окремий блок дослідницьких візитів відбувся у регіоні Пояна Стампеї, де учасники ознайомилися з гідромінеральними ресурсами та унікальними природними об’єктами, зокрема торф’яними родовищами (Tinovul Mare), що використовуються для лікувальних процедур . Практичні візити супроводжувалися робочими зустрічами з представниками місцевих органів влади та обговоренням ефективних моделей управління природними ресурсами.
За результатами заходу учасники сформували спільне бачення подальшого розвитку проєкту LIFE, зокрема щодо наповнення аналітичних матеріалів, розширення каталогу та інтеграції нових об’єктів до цифрових платформ. Важливим досягненням стало зміцнення партнерських зв’язків між українськими та румунськими громадами та інституціями, що створює передумови для формування сталих транскордонних маршрутів у сфері медичного оздоровлення.
Участь української делегації у заходах у Ватра Дорней стала важливим кроком у розвитку міжнародної співпраці, обміні досвідом та впровадженні кращих практик використання природних лікувальних ресурсів. Отримані результати сприятимуть підвищенню доступності оздоровчих послуг, покращенню якості життя населення прикордонних територій та ефективному використанню природного потенціалу регіону.
]]>editiardi<![CDATA[Робоча зустріч партнерів та експертів проєкту Secure Borders в Ужгороді]]>https://iardi.org/?p=95752026-08-12T14:45:53Z2026-07-17T09:36:00Z15–16 червня 2026 року в Ужгороді відбулася робоча зустріч партнерів та експертів проєкту «Безпечні та ефективні кордони в Карпатському регіоні» (HUSKROUA/23/S/3.2/018), що реалізоується за фінансової підтримки Європейського Союзу Програми Interreg VI-A NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2021–2027. Захід відбувався у гібридному форматі.
Проєкт «Безпечні та ефективні кордони в Карпатському регіоні» спрямований на посилення інституційної спроможності органів влади у сфері управління кордонами, розвиток прикордонної інфраструктури, а також покращення безпеки та пропускної спроможності пунктів пропуску між Україною та країнами Європейського Союзу.
Серед ключових завдань проєкту є розвиток транспортної та прикордонної інфраструктури, гармонізація стратегічного та просторового планування прикордонних територій, підвищення ефективності функціонування пунктів пропуску, зміцнення транскордонного співробітництва між Україною та Угорщиною, обмін досвідом та кращими практиками у сфері управління кордонами.
Партнерами проекту є: Головний партнер: Міжнародна асоціація інституцій регіонального розвитку «МАІРР» (Україна), партнер №1: Служба відновлення та розвитку інфраструктурі у Закарпатській області (Україна), партнер №2: Європейське об’єднання територіального співробітництва з обмеженою відповідальністю «ТИСА» (Угорщина).
Захід став важливим етапом підсумкового аналізу реалізації проєкту та був спрямований на оцінку виконання запланованих завдань, обговорення досягнутих результатів і визначення подальших кроків для забезпечення сталості напрацьованих рішень.
У робочій зустрічі взяли участь представники партнерських організацій, експерти проєкту, представники Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, Державної митної служби України, органів регіональної влади та інших зацікавлених сторін.
Під час зустрічі партнери представили результати виконання основних заходів проєкту та обговорили їх відповідність визначеним показникам і індикаторам. Особливу увагу приділено аналізу практичних результатів, отриманих у напрямі розвитку транскордонної взаємодії, вдосконалення прикордонної інфраструктури, обміну досвідом між українськими та угорськими партнерами та підвищення ефективності управління кордонами.
Робоча зустріч стала платформою для відкритого обміну думками між партнерами та експертами, дозволила узагальнити результати реалізації проєкту та визначити подальші можливості для розвитку транскордонного співробітництва.
За результатами зустрічі учасники підтвердили важливість продовження інституційної взаємодії між Україною та Угорщиною, обміну досвідом і практиками у сфері прикордонного управління та використання напрацьованих у межах проєкту інструментів і рекомендацій для подальшого підвищення безпеки та ефективності кордону.
Реалізація проєкту «Безпечні та ефективні кордони в Карпатському регіоні» є важливим внеском у зміцнення транскордонного партнерства, підвищення ефективності прикордонних процедур та наближення практик управління українським кордоном до європейських стандартів.
]]>editiardi<![CDATA[Ознайомчий візит до оздоровчого комплексу «Ужанські купелі» в рамках проєкту LIFE]]>https://iardi.org/?p=95312026-08-06T13:43:39Z2026-06-30T10:20:00Z29–30 червня 2026 року в Закарпатській області відбувся ознайомчий візит до оздоровчого комплексу «Ужанські купелі» в рамках реалізації міжнародного проєкту «LIFE – Цілюща вода – шлях до довготривалого здоров’я» (ROUA00343), що впроваджується за фінансової підтримки Програми Interreg VI-A NEXT Румунія–Україна 2021–2027.
Захід став складовою серії ознайомчих візитів, спрямованих на вивчення потенціалу природних лікувальних ресурсів прикордонних регіонів, підвищення доступу до оздоровчих послуг та розвиток транскордонного медичного і рекреаційного оздоровлення. Проєкт також передбачає формування єдиного інформаційного простору та посилення співпраці між Україною та Румунією у сфері бальнеології.
Метою ознайомчого візиту було дослідження діяльності оздоровчого комплексу «Ужанські купелі», аналіз його інфраструктури, спектру послуг та особливостей використання природних мінеральних вод у лікувально-оздоровчих цілях, а також збір інформації для подальшого аналітичного опрацювання в межах проєкту LIFE.
У ході візиту учасники ознайомилися з унікальними природними умовами розташування комплексу, який знаходиться в екологічно чистій зоні Ужанської долини, що створює сприятливі передумови для поєднання водолікування з кліматотерапією та рекреаційним відпочинком.
Оздоровчий комплекс «Ужанські купелі» спеціалізується на використанні термальних та мінеральних вод, які характеризуються підвищеним вмістом корисних мінералів і мікроелементів. Води комплексу активно застосовуються у вигляді купелей та водних процедур і мають виражений терапевтичний ефект.
Зокрема, використання вод сприяє покращенню стану опорно-рухового апарату, відновленню функцій нервової системи, нормалізації кровообігу та серцево-судинної діяльності та зниженню рівня стресу та загальному оздоровленню організму.
Поєднання природних ресурсів із сучасною оздоровчою інфраструктурою формує конкурентні переваги комплексу як перспективного центру розвитку велнес-оздоровлення та рекреації в регіоні.
Під час візиту відбулися робочі обговорення щодо можливостей інтеграції оздоровчого комплексу до веб-платформи LIFE, яка забезпечує відкритий доступ до систематизованої інформації про термальні та мінеральні ресурси, а також включення об’єкта до транскордонних туристично-оздоровчих маршрутів.
Окрему увагу було приділено питанням розвитку співпраці між громадами, оздоровчими закладами та міжнародними партнерами, а також підвищенню рівня обізнаності населення про потенціал природних лікувальних ресурсів регіону.
Проведення ознайомчого візиту до комплексу «Ужанські купелі» стало важливим етапом реалізації проєкту LIFE, сприяло поглибленню аналітичної бази дослідження та створенню передумов для подальшого розвитку сталого медичного й оздоровчого оздоровлення у прикордонних регіонах України та Румунії.
]]>editiardi<![CDATA[Ознайомчий візит до оздоровчого комплексу «Чорна вода» в рамках проєкту LIFE]]>https://iardi.org/?p=95282026-08-06T13:41:38Z2026-06-29T10:19:00Z25–27 червня 2026 року в Закарпатській області відбувся ознайомчий візит до оздоровчого комплексу «Чорна вода» в рамках реалізації міжнародного проєкту «LIFE – Цілюща вода – шлях до довготривалого здоров’я» (ROUA00343), що впроваджується за фінансової підтримки Програми Interreg VI-A NEXT Румунія–Україна 2021–2027.
Захід став частиною системної роботи проєкту, спрямованої на дослідження потенціалу природних лікувальних ресурсів прикордонних регіонів, підвищення доступу до інформації про оздоровчі послуги та розвиток транскордонного медичного і рекреаційного туризму. Особлива увага приділяється інтеграції сучасних оздоровчих об’єктів до спільного інформаційного простору та формуванню сталих партнерств між Україною та Румунією.
Метою ознайомчого візиту було вивчення функціонування оздоровчого комплексу «Чорна вода», аналіз його інфраструктури, спектру послуг та можливостей використання природних ресурсів у лікувально-реабілітаційних цілях, а також збір аналітичних даних для подальшого використання у межах проєкту LIFE.
У ході візиту учасники ознайомилися з роботою комплексу, який спеціалізується на використанні природних мінеральних вод та унікальних природних факторів регіону. Оздоровчий комплекс «Чорна вода» відомий своїми водами з високим вмістом органічних речовин та мікроелементів, що мають виражені лікувальні властивості.
Мінеральні води комплексу застосовуються для:
лікування захворювань опорно-рухового апарату;
покращення функціонування нервової системи;
реабілітації після хронічних захворювань;
нормалізації обміну речовин та загального зміцнення організму.
Завдяки поєднанню природних ресурсів, сучасної інфраструктури та комплексного підходу до оздоровлення, заклад є перспективним об’єктом для медичної реабілітації у регіоні.
Під час робочих зустрічей учасники обговорили можливості включення оздоровчого комплексу до веб-платформи LIFE, яка забезпечує відкритий доступ до систематизованої інформації про мінеральні та термальні ресурси, а також перспективи його інтеграції до транскордонних оздоровчих маршрутів.
Окрему увагу було приділено питанням підвищення обізнаності населення про лікувальні властивості природних ресурсів, розвитку співпраці між громадами, оздоровчими закладами та міжнародними партнерами, а також створенню ефективних механізмів популяризації регіону на міжнародному рівні.
Проведення ознайомчого візиту до комплексу «Чорна вода» стало черговим важливим етапом у реалізації проєкту LIFE, сприяло поглибленню аналітичної бази дослідження та формуванню підґрунтя для розвитку сталого оздоровлення в прикордонних регіонах.
]]>editiardi<![CDATA[Міжнародний круглий стіл проєкту Secure Borders у м. Ніредьгаза]]>https://iardi.org/?p=94372026-08-12T09:33:38Z2026-06-20T07:49:47Z17-18 червня 2026 року в місті Ніредьгаза (Угорщина) відбувся міжнародний круглий стіл у рамках проєкту Secure Borders «Безпечні та ефективні кордони в Карпатському регіоні», організований у рамках реалізації проєкту HUSKROUA/23/S/3.2/018 за фінансової підтримки Європейського Союзу Програми Interreg VI-A NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2021–2027. Захід проходив у будівлі повіту Саболч-Сатмар-Берег і об’єднав представників органів державної влади, місцевого самоврядування, експертного середовища, міжнародних організацій та профільних установ України та Угорщини.
Проєкт «Безпечні та ефективні кордони в Карпатському регіоні» спрямований на посилення інституційної спроможності органів влади у сфері управління кордонами, розвиток прикордонної інфраструктури, а також покращення безпеки та пропускної спроможності пунктів пропуску між Україною та країнами Європейського Союзу.
Серед ключових завдань проєкту є розвиток транспортної та прикордонної інфраструктури, гармонізація стратегічного та просторового планування прикордонних територій, підвищення ефективності функціонування пунктів пропуску, зміцнення транскордонного співробітництва між Україною та Угорщиною, обмін досвідом та кращими практиками у сфері управління кордонами.
У рамках реалізації проєкту вже було проведено низку заходів, спрямованих на аналіз поточного стану прикордонної інфраструктури та напрацювання спільних рішень. Зокрема, відбулися ознайомчі візити українських та угорських експертів до ключових пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні, робочі зустрічі з представниками митних та прикордонних служб, попередні круглі столи за участі органів влади та експертного середовища, обговорення проблемних питань функціонування пунктів пропуску, включаючи навантаження, інфраструктурні обмеження та потребу у модернізації. Ці заходи стали основою для підготовки аналітичних матеріалів та формування спільного бачення розвитку прикордонної інфраструктури.
Українську делегацію представили фахівці у сфері регіонального розвитку, містобудування, інфраструктури та митної політики. Участь у заході взяли представники Закарпатської обласної державної адміністрації, Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, Державної митної служби України, а також експерти Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку.
З вітальними словами до учасників звернулися представники угорської сторони, ЄОТС ТИСА та українських партнерських організацій, які наголосили на стратегічному значенні розвитку ефективних і безпечних кордонів для економічного зростання та регіональної інтеграції.
Оскар Шестак — голова загальних зборів повіту Саболч-Сатмар-Берег та ЄОТС ТИСА, наголосив на стратегічній важливості транскордонного співробітництва для розвитку прикордонних регіонів. Він підкреслив роль ЄОТС ТИСА як ефективної партнерської організації для реалізації спільних проєктів між Україною та Угорщиною, зокрема у сфері розвитку інфраструктури, економіки та безпеки кордонів. Окрему увагу було приділено необхідності узгоджених дій у плануванні територій та модернізації пунктів пропуску.
Наталія Носа — виконавча директорка Асоціації «МАІРР», акцентувала увагу на ролі експертного середовища у формуванні якісних рішень для розвитку прикордонної інфраструктури. Вона підкреслила значення проєкту як платформи для обміну досвідом, аналітики та вироблення практичних рекомендацій. Також було відзначено важливість залучення міжнародної технічної допомоги для реалізації інфраструктурних ініціатив.
Сньозик Юрій — представник Закарпатської митниці, у своєму вітальному слові наголосив на важливості ефективної взаємодії між митними органами та регіональними і міжнародними партнерами у контексті розвитку прикордонної інфраструктури. Він підкреслив, що Закарпатська митниця відіграє ключову роль у забезпеченні прозорого та швидкого переміщення товарів і осіб через кордон, що є особливо актуальним в умовах активізації транскордонного співробітництва.
Окрему увагу було приділено необхідності модернізації пунктів пропуску, впровадженню цифрових рішень та спрощенню митних процедур відповідно до європейських стандартів. За його словами, такі заходи сприятимуть підвищенню інвестиційної привабливості регіону, розвитку логістичних маршрутів та зміцненню економічних зв’язків між Україною та країнами Європейського Союзу. Висловив готовність до подальшої співпраці в межах спільних проєктів та ініціатив, спрямованих на розвиток прикордонних територій і підвищення ефективності митної інфраструктури.
Пігуляк Микола — начальник Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, у своєму виступі звернув увагу на важливість інтеграції просторового планування з розвитком прикордонної інфраструктури. Було підкреслено необхідність врахування стратегічних транспортних коридорів, формування нових пунктів пропуску та узгодження містобудівної документації з міжнародними партнерами.
Сабоне Цап Андреа — директорка ЄОТС ТИСА, у своєму виступі відзначила ключову роль ЄОТС ТИСА у координації транскордонних ініціатив та реалізації спільних проєктів. Вона наголосила на важливості системного підходу до розвитку прикордонних територій, а також підкреслила значення партнерства, довіри та спільного планування для досягнення сталих результатів у регіоні.
Було представлено ключові напрями у рамках тематичних виступів.
Коша Тімеа — начальниця Відділу грантів та проєктів Апарату Самоврядування області Саболч-Сатмар-Берег. У своїй презентації доповідачка представила План регіонального розвитку області Саболч-Сатмар-Берег, зосередивши увагу на пріоритетах економічного зростання, розвитку прикордонної інфраструктури, транспортної доступності та посилення транскордонної співпраці. Було наголошено на важливості інтеграції регіональних стратегій із європейськими політиками розвитку.
Любак Тетяна — головний архітектор-розробник, ДП «ДІПРОМІСТО» (м. Київ). Було представлено План просторового розвитку Закарпатської області, який визначає функціональне зонування територій, розвиток транспортних коридорів та прикордонної інфраструктури. Особливу увагу приділено узгодженню просторового планування з міжнародними транспортними напрямками та пунктами пропуску.
Шандор Като — директор FETIVIZIG. У виступі було висвітлено питання управління водними ресурсами та інфраструктурою у прикордонному регіоні, зокрема в контексті забезпечення екологічної безпеки та розвитку територій уздовж річкових басейнів. Підкреслено важливість транскордонної координації у сфері водного господарства.
Рашківська Катерина — головний архітектор, ДП «ДІПРОМІСТО» (м. Київ). Доповідачка зосередила увагу на практичних аспектах реалізації містобудівної документації, зокрема на інтеграції локальних планів розвитку з регіональними стратегіями та необхідності врахування прикордонної специфіки при плануванні територій.
Вереш Еміл — директор компанії Nyír Inno Spin Kft. У виступі було представлено інноваційні підходи до розвитку регіональної економіки, включаючи підтримку підприємництва, глобальних міжнародних транспортних коридорів та зокрема 5-го транспортного коридору, впровадження інновацій як драйверів економічного зростання прикордонних територій.
Бабинець Володимир — заступник начальника Управління та архітектури Закарпатської ОДА. Доповідач окреслив стратегічні пріоритети розвитку Закарпатської області у сфері містобудування, зокрема модернізацію прикордонної інфраструктури, розвиток транспортних коридорів та необхідність відкриття нових пунктів пропуску для зменшення навантаження на існуючі.
У рамках заходу також відбулася презентація експертної групи Асоціації «МАІРР», під час якої було представлено аналітичні напрацювання та практичні підходи до розвитку прикордонної інфраструктури.
Притула Хрістіна – доктор економічних наук, завідувач сектору транскордонного співробітництва, державна установа «Інститут регіональних досліджень» Національної академії наук України, представила результати експертного аналізу поточного стану функціонування пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні. У виступі було акцентовано увагу на ключових викликах, зокрема перевантаженні інфраструктури, необхідності цифровізації процесів та впровадженні сучасних підходів до управління потоками.
Яцкевич Микола, представник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, окреслив пріоритетні напрями модернізації транспортної інфраструктури в прикордонному регіоні. Було підкреслено важливість розвитку під’їзних шляхів до пунктів пропуску, покращення логістичних рішень та інтеграції регіональної інфраструктури до європейської транспортної мережі.
У рамках тематичних виступів було представлено такі ключові напрями:
1. Стратегічне та просторове планування.
Було презентовано План регіонального розвитку повіту Саболч-Сатмар-Берег та План просторового розвитку Закарпатської області. Учасники обговорили необхідність узгодження стратегічних документів по обидва боки кордону для забезпечення збалансованого розвитку прикордонних територій.
2. Розвиток транспортної інфраструктури.
Окрема увага була приділена інтеграції транспортних мереж, зокрема покращенню сполучення між угорськими автомагістралями та українськими міжнародними трасами. Обговорювалися перспективи розвитку нових пунктів пропуску та модернізації існуючих.
3. Функціонування пунктів пропуску.
Учасники проаналізували актуальні проблеми роботи пунктів пропуску, включаючи перевантаження, недостатню пропускну спроможність та потребу в цифровізації процесів. Було наголошено на необхідності впровадження сучасних технологій управління потоками.
4. Інституційна співпраця та координація.
Виступаючі підкреслили важливість посилення координації між органами влади України та Угорщини, а також залучення міжнародних партнерів до реалізації інфраструктурних проєктів.
Участь української делегації у заході сприяла обміну досвідом між українськими та угорськими партнерами, узгодженню підходів до розвитку прикордонної інфраструктури, напрацюванню спільних рішень щодо підвищення ефективності роботи кордонів та зміцненню партнерських зв’язків у межах транскордонного співробітництва.
Захід став важливою платформою для формування спільного бачення розвитку Карпатського регіону як простору безпечного, ефективного та інтегрованого кордону.
]]>editiardi<![CDATA[Експертно-робоча зустріч у Холмківській громаді проєкту Climate SYNERGY]]>https://iardi.org/?p=94032026-06-23T20:52:32Z2026-06-06T08:52:00Z5 червня 2026 року в Холмківській територіальній громаді відбулося засідання експертно-робочої групи експертів та партнерів міжнародного проєкту Climate SYNERGY під час якого, підбили підсумки семінарів та ознайомилися з ходом створення інноваційної кліматичної інфраструктури. Проєкт «Кліматична синергія – сталий результат через моделювання та мережеву співпрацю для управління прирічковими та придамбовими територіями, спрямованими на кліматичну стійкість громад», що реалізується за підтримки Програми Interreg VI-A NEXT Румунія–Україна 2021–2027.
У зустрічі взяли участь представники Холмківської сільської ради, Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку «МАІРР», а також експерти з питань кліматичного моделювання, просторового планування та розвитку територій.
Основною метою засідання стало підведення підсумків семінарів в пілотних громадах, обговорення результатів роботи з пілотними територіями та визначення подальших кроків реалізації проєкту.
Під час робочої зустрічі експерти узагальнили напрацювання в сфері моделювання чотирьох пілотних громад Закарпатської області — Іршавської, Тересвянської, Дубівської та Буштинської. Особливу увагу було приділено питанням збору вихідних даних для кліматичного моделювання, визначенню основних ризиків та підготовці рекомендацій щодо адаптації громад до наслідків змін клімату.
Окремим елементом програми став виїзний візит на територію реалізації інфраструктурної складової проєкту в Холмківській громаді. Учасники ознайомилися з ходом робіт щодо благоустрою прирічковою території для запобігання руйнівних наслідків потенційних повеней та створення об’єктів зеленої авіаційної інфраструктури. Експерти обговорили питання кліматичного моніторингу, спостереження за станом територій та управління природними ризиками.
Саме на території Холмківської громади формується демонстраційний майданчик нового покоління, який поєднуватиме елементи зеленої злітно-посадкової інфраструктури, локальну метеорологічну станцію, системи моніторингу кліматичних процесів та сучасні рішення у сфері альтернативної енергетики. У перспективі цей об’єкт має стати важливою складовою майбутньої мережі зеленої авіаційної інфраструктури Карпатського регіону.
Учасники зустрічі відзначили, що такий підхід дозволяє поєднати благоустрій територій підвищених кліматичних ризиків із впровадженням сучасних технологій моніторингу довкілля, прогнозування небезпечних природних явищ та підвищення рівня безпеки громад.
Під час засідання також було обговорено подальший розвиток Climate Synergy HUB — транскордонної платформи співпраці між громадами України та Румунії, яка забезпечуватиме обмін досвідом, підтримку інноваційних рішень та координацію спільних дій у сфері кліматичної адаптації.
Робоча зустріч стала важливим етапом переходу від підготовчих заходів до практичної реалізації проєкту та підтвердила готовність партнерів до впровадження інноваційних рішень, спрямованих на підвищення кліматичної стійкості громад прикордонного регіону.
]]>editiardi<![CDATA[Семінар з підвищення кліматичної стійкості Climate SYNERGY у Тересвянській громаді]]>https://iardi.org/?p=93942026-06-10T08:24:36Z2026-06-05T08:15:00Z04-05 червня 2026 року в Тересвянській територіальній громаді відбувся семінар у рамках реалізації міжнародного проєкту Climate SYNERGY – «Кліматична синергія – сталий результат через моделювання та мережеву співпрацю для управління прирічковими та придамбовими територіями, спрямованими на кліматичну стійкість громад», що впроваджується за підтримки Програми Interreg VI-A NEXT Румунія–Україна 2021–2027.
Тересвянська громада є однією з чотирьох пілотних громад Закарпатської області, визначених для проведення комплексного кліматичного моделювання. Саме тут питання управління водними ресурсами, захисту від паводків та адаптації до кліматичних змін мають особливе значення через природні особливості території та близькість до річки Тересва.
Під час семінару експерти представили підходи до оцінки кліматичних ризиків та обговорили подальші етапи роботи над створенням моделі кліматичної стійкості для громади. Учасники розглянули можливості використання сучасних інструментів моніторингу та можливість залучення громади до мережі авіаційних громад.
Окрему увагу було приділено ролі громади у формуванні ефективної системи реагування на кліматичні виклики. Експерти презентували особливості території, існуючі виклики та пріоритетні напрямки розвитку, які можуть бути враховані під час подальшого моделювання.
Учасники також обговорили створення транскордонного Climate Synergy HUB, який покликаний об’єднати громади України та Румунії для спільної роботи над питаннями кліматичної стійкості, обміну досвідом та впровадження сучасних рішень у сфері управління територіями.
Проведення семінару стало важливим етапом підготовки до наступної фази проєкту, яка передбачає детальний аналіз кліматичних ризиків та розробку практичних рекомендацій для громад щодо адаптації до змін клімату.
]]>editiardi<![CDATA[Семінар проєкту Climate SYNERGY в Іршаві: перехід до етапу кліматичного моделювання]]>https://iardi.org/?p=93812026-06-10T08:06:04Z2026-06-04T07:56:00Z02-03 червня 2026 року в місті Іршава відбувся семінар для громад у рамках реалізації міжнародного проєкту Climate SYNERGY – «Кліматична синергія – сталий результат через моделювання та мережеву співпрацю для управління прирічковими та придамбовими територіями, спрямованими на кліматичну стійкість громад», що впроваджується за підтримки Програми Interreg VI-A NEXT Румунія–Україна 2021–2027.
Захід об’єднав представників органів місцевого самоврядування, науковців, експертів, міжнародних партнерів та фахівців у сфері просторового планування і кліматичних змін для обговорення подальших етапів реалізації проєкту та перспектив розвитку кліматично стійких територій.
Іршавська територіальна громада визначена однією з чотирьох пілотних громад Закарпатської області, де здійснюється комплексне кліматичне моделювання та стає стратегічно важливим партнером у сфері планування інноваційної авіаційної та кліматичної інфраструктури в межах проєкту Climate SYNERGY
Міський голова Віктор Симканинець презентував потенціал громади. Саме завдяки активній діяльності керівництва та команди територіальноі громади, активній участі освітніх закладів, роль громади виходить далеко за межі участі у дослідженнях ризиків та адаптації до змін клімату. Саме в Іршавській громаді опрацьовуються перспективні підходи до інтеграції кліматичного моніторингу, просторового планування, залучення освітніх установ та розвитку інноваційної авіаційної інфраструктури як інструменту сталого розвитку територій.
У семінарі взяли участь представники всіх партнерів проєкту: Холмківської сільської ради — головного партнера проєкту, Сату-Маре повітової ради Румуніі Крістіна Штерн, Університету «Штефан чел Маре» в Сучаві Румуніі Костянтин Унгуряну, Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку «МАІРР», а також представники пілотних громад Закарпатської області, а саме: Іршавської, Тересвянської, Дубівської та Буштинської територіальних громад, а також Холмківської громади, на території якої вже розпочато реалізацію інфраструктурної складової проєкту та впровадження інноваційних технологій малоі авіаціі та моніторингу кліматичних процесів.
Учасники семінару обговорили можливості моделювання кліматичних ризиків, та формування дієвих інструментів сталого розвитку громад. Особлива увага була приділена питанням планування об’єктів авіаційної інфраструктури як складової системи управління кліматичними ризиками та сталого розвитку територій кліматичних ризиків. Йдеться не лише про розвиток малої авіації, а й про створення сучасної інфраструктури для використання технологій геоінформаційного аналізу та оперативного збору даних для прийняття управлінських рішень.
Під час семінару експерти представили підходи до моделювання ризиків підтоплень, паводків, ерозійних процесів та деградації земель. Отримані результати дозволять інтегрувати кліматичні дані у процеси планування та визначити пріоритетні напрямки майбутніх інвестицій у розвиток громад.
Окрему увагу було приділено перспективам формування в Закарпатській області мережі об’єктів зеленої авіаційної інфраструктури, інтегрованої із системами кліматичного моніторингу, управління водними ресурсами та сталого розвитку територій. Іршавська громада може стати одним із ключових елементів такої мережі завдяки своєму географічному розташуванню, формуванню освітнього простору в сфері малої авіації, наявному потенціалу та активній участі у впровадженні інноваційних рішень.
Учасники заходу відзначили, що поєднання кліматичного моделювання, сучасних технологій та розвитку інфраструктури малої авіації відкриває нові можливості для сталого розвитку територій, підвищення їхньої стійкості до природних викликів та формування сучасної системи управління кліматичними ризиками.
Проведення семінару в Іршаві стало важливим кроком до формування нової моделі розвитку громад, де інновації, безпека, екологічна відповідальність та сучасне просторове планування працюють як єдина система на благо мешканців і майбутніх поколінь.
]]>editiardi<![CDATA[Ознайомчий візит до санаторію «Боржава» в рамках проєкту LIFE]]>https://iardi.org/?p=94192026-06-11T13:21:26Z2026-06-03T13:14:00Z02 червня 2026 року в рамках реалізації міжнародного проєкту «LIFE – Цілюща вода – шлях до довготривалого здоров’я» (ROUA00343), що впроваджується за фінансової підтримки Програми Interreg VI-A NEXT Румунія–Україна 2021–2027, відбувся ознайомчий візит до санаторію «Боржава», розташованого у Довжанській територіальній громаді Закарпатської області.
Захід проходив відповідно до програми робочих візитів та об’єднав представників органів місцевого самоврядування, експертного середовища, партнерських організацій і закладів сфери оздоровлення.
Проєкт спрямований на покращення доступу до медичних та оздоровчих послуг у прикордонних регіонах України та Румунії шляхом підвищення обізнаності про вплив термальних і мінеральних вод на здоров’я людини, а також популяризації існуючих оздоровчих закладів. Особлива увага приділяється вразливим групам населення та забезпеченню доступу до якісної інформації про природні лікувальні ресурси.
Метою ознайомчого візиту було дослідження потенціалу санаторію «Боржава», вивчення практик використання мінеральних вод у лікувально-оздоровчих цілях, а також збір первинної інформації для аналітичних матеріалів проєкту.
У ході візиту учасники ознайомилися з матеріально-технічною базою закладу, спектром медичних послуг, реабілітаційними програмами та організацією санаторно-курортного лікування. Було представлено можливості санаторію щодо надання комплексних оздоровчих послуг із використанням природних ресурсів регіону.
Санаторій «Боржава» спеціалізується на використанні мінеральних вод, які мають виражені лікувальні властивості. Завдяки оптимальному мінеральному складу вони застосовуються для лікування захворювань органів травлення, печінки та жовчовивідних шляхів, серцево-судинної системи, а також порушень обміну речовин. Використання мінеральних вод у поєднанні з фізіотерапевтичними процедурами сприяє загальному оздоровленню організму, підвищенню імунітету та покращенню якості життя пацієнтів.
У рамках візиту відбулися тематичні обговорення з представниками громади та зацікавленими сторонами щодо розвитку оздоровчого туризму, ефективного використання природних ресурсів та можливостей інтеграції закладу до спільного інформаційного простору проєкту LIFE, зокрема до каталогу, веб-платформи та транскордонних оздоровчих маршрутів.
Проведення ознайомчого візиту стало важливим етапом реалізації проєкту, сприяло обміну досвідом, зміцненню партнерських зв’язків та формуванню основ для подальшого розвитку медичного й оздоровлення в регіоні.
